Ви коли-небудь замислювалися, як виглядає анатомія собаки? Може здатися, що це не так, але м'яка шерсть приховує складний і міцний скелет, з набагато більшою кількістю кісток, ніж у людини! Щоб ви знали, якщо у дорослої людини 206 кісток, то у дорослого собаки їх більше 300 - і це ще не все! Навіть хвіст цієї тварини має хребці, а отже, у випадку з собакою, скелет розділений на кілька частин:голова, шия, тулуб, кінцівки та хвіст. Щоб дізнатися більше про кістки собак, прочитайте цю статтю, яку підготував для вас Patas.

Анатомія собаки налічує понад триста кісток!

Що стосується анатомії собак, то кістки змінюються залежно від породи та статі тварини. В середньому, собаки мають від 319 до 321 кістки, а коти - до 230 кісток, тоді як людський скелет складається з 206 кісток.

Ще одна відмінність між скелетом собаки і людини полягає в зубах: у порівнянні з людським зубним рядом, собачий зубний ряд міцніший і надійніший, з добре розвиненими іклами. Цікавою деталлю є те, що оскільки вони є чотириногими, хребет собак (а також котячих) є мостом, який витримує всю їхню вагу, в той час як наш хребет діє як опорна база, щоб тримати нас у вертикальному положенні.

Загалом, будова анатомії собаки однакова для всіх порід, але для кожного типу морди існує своя категорія: брахіцефальна порода має коротку морду, мезоцефальна - середню, а доліхоцефальна - найдовшу.

Хребці в скелеті собаки мають чотири відділи: шийний, грудний, поперековий і хвостовий.

Хребці собаки складаються з непарних кісток неправильної форми, які йдуть від голови до хвоста. Створені для захисту різних органів, особливо спинного мозку, вони витримують всю вагу тварини і є важливими для руху та гнучкості.

Як і у котів, у собак є сім шийних хребців, 13 грудних, 7 поперекових і до 20 хвостових хребців. Але в той час як котячі мають більш гнучкий хребет, у собак він більш міцний. Якщо вам цікаво, як поділяється скелет собаки, ознайомтеся з наведеним нижче списком, в якому детально описано кожну частину скелета:

• Шийні хребці: з'єднуються біля основи потилиці і утримують частину лопатки, яка знаходиться в грудному відділі. По суті, вони є кістковою основою шиї.
• Грудні хребці: Зовні знизу і ззаду, ці компоненти захищають ребра і органи черевної порожнини, а також лопатку. Вони широкі, міцні і з'єднують більшу частину грудної клітки.
• Поперекові хребці: найміцніша і найтовстіша частина, яка витримує всю вагу хребта собаки (тому вона більш схильна до проблем з кістками). Це найбільші хребці в хребті, вони також підтримують крижі, які мають трикутну форму з набором зрощених хребців.
• Хвостовий хребець: Це буквально хвіст собаки. Кількість кісток варіюється залежно від породи, від п'яти до 20 хребців. Вони з'єднані з хребтом і відіграють важливу роль у вираженні собачих емоцій, будучи продовженням хребта. Тому вкрай небезпечно смикати собаку за хвіст або обрізати його з естетичною метою - це може вплинути на опорно-руховий апарат.

Скелет собаки: передні кінцівки починаються від лопатки

• Лопатка: Лопатка - це плоска кістка, яка забезпечує різні рухи грудної стінки, підтримуючи м'язи регіону і зчленовуючись дистально з плечовою кісткою.
• Плечова кістка: вважається "собачим плечем", воно пов'язане з лопаткою і дистально з променевою та ліктьовою кістками.
• Променева та ліктьова кістки: Вони утворюють "руку" собаки. Променева кістка знаходиться ззаду, а ліктьова - знизу. Обидві довгі і підтримують одна одну під час руху.
• Зап'ясток, п'ясткові кістки та фаланги: зап'ясток - це долоня, п'ясток з'єднує долоню і пальці, а фаланги - це пальці лапи собаки. Зап'ясток і п'ястки мають сезамоїди, які забезпечують рух. Передні лапи собаки, як і котячі, мають п'ять фаланг, чотири довгі, а п'ята маленька, схожа на великий палець. Лапи собаки захищені подушечками, і вони відносяться до розряду пальцевих тварин.

Кістки собаки міцні в області тазу

Тазові кінцівки витримують до 40% ваги тварини і є більш міцними завдяки функції пересування та підтримки тіла. Вони поділяються на: таз, стегнову кістку, колінну чашечку, великогомілкову та малогомілкову кістки і далі.

• Таз: це область тазу, утворена тазовим поясом з клубовою, сідничною та лобковою кістками. Вона відповідає за фіксацію нижніх кінцівок і стабілізацію м'язів тазового дна.
• Стегнова кістка: циліндрична кістка між тазом і колінною чашечкою, яка забезпечує більшу підтримку кінцівки.
• Колінна чашечка: Це коротка сесамоподібна кістка, яка зчленовується дистально зі стегновою кісткою, з'єднуючи кілька м'язів у цій ділянці.
• Великогомілкова та малогомілкова кістки: Великогомілкова кістка - це довга, велика кістка, подібна до стегнової, і її функція полягає в передачі механічної сили. Малогомілкова кістка виконує функцію кріплення м'язів.
• Передплесна, плесна і фаланги: Як і на передніх лапах, передплесна - це долоня, фаланги - пальці, а плесна з'єднує їх між собою. На відміну від передніх лап, вони не мають п'ятої фаланги, але несуть нігті, наповнені кератином і дермою біля кореня.

Собачий череп також містить кілька кісток собаки

Череп собаки складається з верхньої щелепи з нижньою щелепою, різцевої кістки, піднебінних щілин в області морди, носових раковин, вигнутих для проходження повітря, верхньої щелепи з кожного боку, лобової кістки, міжтім'яної кістки, тім'яної кістки, потиличної кістки та скроневої кістки. Остання має скронево-нижньощелепний суглоб, який відповідає за рухи відкривання та закривання рота. Крім того, в черепі є кісткислізні протоки для кожного ока і дві барабанні перетинки, які захищають слух.

Існує дві фази розвитку зубного ряду собак: перша розвивається у цуценячому віці, а друга замінює першу між четвертим і шостим місяцем життя. Довгі ікла служать для полегшення пережовування собачого корму, а решта зубів служать для подрібнення їжі.

Чи відрізняється скелет "ковбасного собаки"?

Скелет ковбасного собаки завжди викликає багато цікавості. Адже подовжений тулуб і короткі ноги, характерні для породи, привертають багато уваги. Однак анатомія цієї породи, створеної німецькими мисливцями і розробленої для полювання на кроликів у норах (звідси і така форма), така ж, як і у інших собак. Різниця, однак, полягає в довшій спині і кінцівках.Однак такса схильна до різних захворювань хребта, таких як дисплазія і "дзьоб папуги" (спондильоз).