Портосистемний шунт є дуже поширеним захворюванням у маленьких собак, таких як йоркширські породи. Це захворювання печінки є досить небезпечним, оскільки, хоча воно починається в печінці, воно може вплинути на весь організм тварини. Стан може мати наслідки навіть для нервової системи. Незважаючи на те, що захворювання не таке вже й рідкісне у маленьких собак і є одним з найпоширеніших у йоркширських порід, це захворюванняЗрештою, що таке портосистемний шунт у собак? Які його причини та клінічні ознаки? Чи можна лікувати шунт у собак? І як ми можемо запобігти появі цього захворювання у собаки? Patas da Casa поспілкувався з ветеринаром Амандою Карлоні, яка відповіла на всі запитання про портосистемний шунт у собак. Подивіться!

Що таке портосистемне шунтування?

Портосистемний шунт - це захворювання печінки, пов'язане з порушенням кровообігу. Захворювання також відоме як портосистемний шунт (ПСШ) або портосистемна судинна аномалія. Щоб зрозуміти, про що йдеться, необхідно трохи розібратися в анатомії собак. "Печінка плоду має свою обмежену функцію. Тому, як спосіб поберегти і захистити її, існуєЦе велика судина під назвою венозна протока, яка відводить кров, щоб вона не проходила через печінку", - пояснює ветеринар Аманда Карлоні. Вона каже, що ця венозна протока закривається приблизно через 3-10 днів після пологів, оскільки орган вже добре розвинений. Коли це відбувається, кров, що надходить з ворітної вени, починає проходити через печінку - орган, який виконує функцію перетворення певних речовин в"менш токсичні" версії, тому вони без проблем виводяться з організму.

Однак Аманда пояснює, що при портосистемному шунті ця венозна протока не закривається після розвитку печінки, що перешкоджає кровообігу. "Портосистемний шунт складається з постійності венозної протоки або існування інших аномальних судин. Це призводить до того, що портальна кров (з ворітної вени) не проходить через печінку і потрапляє безпосередньо в кровообігсистемно, забираючи з собою речовини в їхніх "більш токсичних" версіях", - пояснює він.

Що викликає портосистемний шунт у собак?

Шунт у собак може бути набутим або вродженим. При набутому типі портосистемний шунт розвивається протягом життя, коли собака страждає на портальну гіпертензію, наслідок таких захворювань, як хронічний і фіброзний гепатит. Вроджений шунт у собак - найпоширеніший тип. У цьому випадку немає чітко встановленої причини. Венозна протока у собаки просто залишається відкритою. Портосистемний шунт"У собак портосистемний шунт частіше зустрічається у чистих порід, ніж у змішаних, причому найбільш схильні до нього мініатюрні породи, такі як: шнауцер, йоркширський тер'єр, пудель, мальтійська болонка, ши-тцу, такса, ірландський вовкодав, староанглійська вівчарка і керн-тер'єр", - пояснює Аманда.

В організмі собаки з портосистемним шунтом циркулюють токсини.

Портосистемне шунтування є дуже серйозною проблемою, оскільки печінка не фільтрує портальну кров (оскільки вона не проходить через орган), токсичні речовини залишаються в ній присутніми. Ця кров проходить через всю систему кровообігу і проходить через різні органи тіла. Це означає, що токсини починають поширюватися по всьому організму і, як наслідок, він може зазнати досить серйозних проблем.Одним з таких токсинів, який залишається присутнім у крові в портосистемних шунтах, є аміак. Він виділяється з кишечника і у здорових собак проходить через печінку, де перетворюється на сечовину.

"Однак через портосистемний шунт аміак потрапляє прямо в системний кровообіг. Оскільки він нейротоксичний, це може призвести до печінкової енцефалопатії (втрата функцій мозку через нездатність виводити токсини з крові через ураження печінки). Крім того, наповнена аміаком кров буде проходити через нирки. Однак надлишок аміаку, замість того, щоб виводитися разом з сечею, буде надходити в нирки.починають накопичуватися, породжуючи знамениті камені в нирках, і це може бути пов'язано з виникненням бактеріальних інфекцій у сечовивідних шляхах", - пояснює фахівець.

Які клінічні ознаки портосистемного шунтування у собак?

Оскільки портосистемна девіація може вражати різні частини тіла, клінічні ознаки досить різноманітні. Серед основних Аманда виділяє ті, що пов'язані з ураженням нервової системи. "У собак присутні: компульсивна хода, притискання голови до предметів, втрата координації довільних рухів м'язів, млявість і заціпеніння. Крім того, спостерігаються іншіклінічні ознаки, такі як: діарея, блювання, збільшення частоти сечовипускання (поліурія), надмірна спрага (полідипсія) та поява крові в сечі (гематурія) внаслідок утворення каменів у нирках", - пояснює фахівець.

Як встановлюється діагноз шунта у собак?

Дуже важливо, щоб власник відвів тварину до ветеринара, як тільки помітив згадані клінічні ознаки. У кабінеті ветеринар оцінить ці клінічні прояви та історію хвороби пацієнта. Щоб підтвердити діагноз шунтування у собак, необхідно провести деякі дослідження, серед яких аналіз крові, комп'ютерна томографія та ультразвукове дослідження.

Як лікувати печінковий шунт у собак?

Лікування портосистемних шунтів слід розпочинати одразу після підтвердження діагнозу. Це можна зробити клінічно та/або за допомогою хірургічного втручання. Клінічне лікування печінкових шунтів допомагає зробити пацієнта стабільним. Аманда пояснює, як це лікування може бути здійснене: "Рідинна терапія може бути проведена для корекції зневоднення, електролітного дисбалансу таАнтибіотики, які діють на мікробіоту, що продукує уреазу, можуть бути використані для зменшення кількості сечовини в крові. Також може бути використана лактулоза, оскільки вона сприяє виведенню кишкового вмісту і сприяє "підкисленню" просвіту кишечника, сприяючи перетворенню аміаку в амоній (який є менш кислим).токсичні)", - пояснює він.

Крім того, також важливо, щоб собаки з портосистемним шунтом проходили дієтичне лікування та отримували дієту з підвищеним вмістом білка. "Обмеження білка може спричинити білково-калорійне недоїдання, якщо воно здійснюється протягом тривалого часу. Тому рекомендується дієта з легкозасвоюваними білками, які пропонуються в невеликих кількостях", - каже він.

Собаці з вродженим портосистемним шунтом може знадобитися операція

Операція на шунтах у собак може знадобитися, щоб виправити проблему раз і назавжди. Аманда пояснює, що хірургічне втручання слід проводити тільки у випадках портосистемного шунта у собак вродженого типу. Воно не рекомендується для собак з набутими шунтами: "Найбільш рекомендована методика - це та, яка поступово перекриває судину, дозволяючи печінці адаптуватися до новоїтиск, оскільки при різкій оклюзії може виникнути гостра портальна гіпертензія", - пояснює фахівець. Перед операцією собака з печінковим шунтом повинен пройти кілька аналізів. Крім того, важливо, щоб тварина пройшла курс клінічного лікування, оскільки це залишає тварину стабільною для безпроблемного проведення операції. Варто зазначити, що під час операції обов'язково використовується анестезія для собак.процедуру.

Собаки зі схильністю до портосистемного шунтування повинні перебувати під наглядом з моменту вагітності

Оскільки точно невідомо, що викликає розвиток портосистемного шунта у собак, ветеринар Аманда пояснює, що найбільша турбота, яку може проявити опікун, - це пильна увага під час вагітності цуценяти, щоб контролювати здоров'я цуценят на ранніх стадіях. Вона зазначає, що ця турбота повинна бути ще більшою у схильних до цього порід, таких як йоркширський. Аманда також стверджує, щоДеякі інші заходи також можуть допомогти уникнути випадків шунтування у собак: "Слід також бути обережними з використанням ліків і добавок без професійного керівництва, що може сприяти неправильному розвитку плодів, а також виникненню різних аномалій, наприклад, судинних. Крім того, собак з цим захворюванням не слід розводити, навіть якщо вони були належним чином проліковані.лікували", - уточнює він.

Йоркшир: поширені хвороби породи не обмежуються портосистемним шунтом

Як ми вже пояснювали, портосистемний шунт у собак частіше зустрічається у невеликих порід, таких як йоркширський. Однак цей маленький пухнастий собака також схильний до інших проблем зі здоров'ям, які заслуговують на увагу. Коли ми говоримо про породу йоркширський, завжди згадуються такі захворювання очей, як прогресуюча атрофія сітківки і дисплазія сітківки. Крім того, проблемою є подвійний зубний рядДо найпоширеніших захворювань породи також відносяться ті, що пов'язані з її розміром, наприклад, вивих колінної чашечки. Будучи дуже маленьким, існує більший ризик виникнення проблем з кістками, а також нещасних випадків. Тому важливо завжди бути пильними, щоб уникнути падінь у собак цієї породи, особливо у літніх йоркширських собак. Такі захворювання, як гіпоглікемія і колапс трахеї, такожможе часто зустрічатися в породі.

Дуже важливо піклуватися про здоров'я цуценяти з раннього віку. Щеплення цуценяти, своєчасна дегельмінтизація, регулярні візити до ветеринара, збалансоване харчування та фізичні навантаження - основні заходи, які забезпечують хорошу якість життя йоркшира. Симптоми хвороби, якими б вони не були, ніколи не слід ігнорувати, і вчасно звертатися до ветеринара.При дотриманні цих запобіжних заходів йоркшир може прожити до 17 років і вважається однією з найдовше живучих порід собак.