Здоров'я собаки настільки складне, що іноді проблеми можуть виникати там, де ми навіть не уявляли їх існування. Це стосується інфекції в анальній залозі (яку також називають анальною або періанальною залозою). У собак є кишені, розташовані в області ануса, із залозами, які відповідають за виділення мастила, що допомагає випорожнюватися, не відчуваючи болю або дискомфорту, на додаток до іншого.Запалення, яке називається ректальним або періанальним свищем, викликає почервоніння, неприємний запах, лихоманку і навіть більш серйозні ситуації, такі як наявність крові у фекаліях. Тварина також має труднощі з дефекацією. Щоб прояснити основні сумніви на цю тему, в статті Home Paws взяла інтерв'ю у ветеринара Аманди Карлоні з Сальвадору. Послухайте, що вона нам розповіла!

Періанальна нориця: собака має труднощі з дефекацією

Мало хто з опікунів знає, що таке перианальна нориця, також відома як ректальна, анальна або аданальна нориця (хоча назви різні, всі вони стосуються однієї проблеми). "Ректальна нориця - це патологічний канал зв'язку, який утворюється між анусом і внутрішньою частиною глибоких тканин або шкіри", - пояснює Аманда. За словами ветеринара, запалення залоз викликаєсобака часто має труднощі з дефекацією (дискінезія) або не може випорожнитися навіть тоді, коли відчуває бажання (тенезми). Крім того, можуть спостерігатися й інші симптоми:

- Неприємний запах в області ануса

- Свербіж та/або біль в анальній ділянці

- Діарея

- Запор

- Нетримання калу

- Криваві фекалії

- Втрата апетиту та ваги

- Лихоманка.

- Візуалізація каналу зв'язку між анусом та шкірою (тільки у важких випадках)

Собака Амора Ани Елоїзи Кости стикалася з цією проблемою двічі. "У перший раз я поняття не мала, що це таке. Я помітила, що вона вилизує це місце частіше, ніж зазвичай, а коли придивилася, то побачила, що шкіра біля ануса дуже червона і трохи набрякла, схожа на запалення", - згадує вихователька. Щоб полегшити ситуацію, Ана вирішила нанести мазь.на алергію в цій ділянці, але наступного дня ураження відкрилося і стало схожим на пухир з отвором посередині - звідки витікає рідина, яка змащує фекалії і має дуже сильний запах. Діагноз "перианальна нориця" був поставлений після консультації з ветеринаром.

Запалення періанальної залози: найбільше страждають собаки породи німецька вівчарка

За словами ветеринара Аманди, причина виникнення ректальної нориці ще не встановлена, але є деякі сприятливі фактори, які призводять до інфікування анальної залози. Наприклад, німецькі вівчарки більш схильні до розвитку захворювання. Породи лабрадор, ірландський сеттер, староанглійська вівчарка, бордер-коллі та бульдог також можуть частіше стикатися з цією проблемою."Захворювання частіше зустрічається у порід з похилою конфігурацією та/або широкою основою в місці вставки хвоста, оскільки це сприяє накопиченню фекалій з подальшим запаленням та інфікуванням шкіри в цій області", - пояснює він.

Крім того, нещодавня діарея, підвищена секреція анальних залоз і порушення м'язового тонусу в анусі також можуть сприяти виникненню проблеми. Як правило, вища захворюваність спостерігається у собак похилого віку та кобелів.

Якщо ви помітили будь-які симптоми перианальної нориці, собаку потрібно якомога швидше доставити до ветеринара, щоб лікар зміг оцінити ситуацію і провести всі необхідні аналізи для підтвердження інфекції. "Діагноз ставиться шляхом зіставлення клінічних ознак з інформацією, отриманою при фізикальному та ректальному обстеженні. Не завжди можна візуалізувати запалений канал, алеГранульоми та абсцеси можна промацати через пряму кишку", - пояснює вона.

Запалення періанальної залози у собак: лікування проводиться медикаментозно та санітарною обробкою ділянки

Лікування запалення перианальних залоз у собак все ще залишається проблемою для багатьох ветеринарів, саме тому, що воно має невизначені причини. Зазвичай, за словами Аманди, клінічний підхід полягає у використанні антибіотиків, кортикостероїдів та санітарній обробці області антисептиками.

Лікування Амори складалося з прийому протипаразитарних таблеток, нанесення протизапальної мазі та очищення бактерицидним спреєм. "Від перших ознак до закінчення лікування і початку загоєння рани пройшло майже два тижні, - розповідає опікун, - Вдруге я одразу ж відвезла її до ветеринара для лікування, яке б запобігло відкриттю рани. Це спрацювало!".

Не завжди лише медикаментозне лікування допомагає вирішити проблему, яка з часом може погіршитися, пояснює ветеринар. "Коли тварини не реагують на клінічне лікування, необхідне хірургічне втручання. Однак після проведення процедури зазвичай виникають деякі ускладнення, і не виключено, що у тварини можуть бути рецидиви", - підкреслює він. Оскільки це хвороба без причини.Запобігти виникненню ректальної нориці у собак неможливо, тому дуже важливо, щоб власники часто спостерігали за своїми тваринами для виявлення ранніх симптомів, які можуть свідчити про захворювання.