Якщо ви помітили, що вашій кішці важко ходити на задніх лапах, важливо бути уважними. Коли кішка волочить задні лапи, це може здатися банальною ситуацією, яка не становить жодного ризику для здоров'я вашого улюбленця, але правда полягає в тому, що це тип паралічу у котів, який може бути досить небезпечним для вашого котика. Щоб краще зрозуміти, що це за стан, звернімося до статті,які ризики, симптоми та найбільш підходяще лікування, а також Home Paws поспілкувався з ветеринаром Ерікою Баффа, яка спеціалізується на котячій медицині. Читайте роз'яснення експерта нижче!

Домашні лапи: що це таке і які ризики раптового паралічу задніх кінцівок у котів?

Еріка Баффа: Раптовий параліч - це стан або ситуація нерухомості, яка може бути частковою або повною, тимчасово або постійно порушувати рухову функцію пацієнта-кішки і яка ставить під загрозу життя тварини в більш серйозних випадках - залежно, перш за все, від можливих причин, які є різноманітними. Стан може бути викликаний тромбоемболією, вторинною до гіпертрофічної кардіоміопатії, лімфомпошкодження спинного мозку (може бути викликане або не викликане FeLV) і навіть травма хребта з пошкодженням спинного мозку.

Цей тип паралічу у котів може призвести до різних дисфункцій органів, коли окремі іннервації порушуються, оскільки деякі коти більше не можуть самостійно сечовипускати сечу, потребуючи допомоги для декомпресії сечового міхура. Цей фактор затримки сечі призводить до можливості сечової інфекції, що погіршує стан пацієнта. У інших котів можуть спостерігатися садна.та виразки шкіри внаслідок прямого тертя або контакту з ґрунтом, а за певних обставин може виникнути некроз шкіри при порушенні кровообігу. Також може виникнути атрофія м'язів.

Хоча деякі з цих обмежень можуть виникати одночасно або ізольовано, деякі коти з паралічем можуть добре адаптуватися до змін, якщо причина не прогресує, і мають шанс на хороше виживання.

Чи завжди коту важко ходити на задніх лапах - це ознака раптового паралічу?

Ю.Б: Як випливає з назви, раптовий параліч може статися раптово. У переважній більшості випадків ми повинні знати про більш серйозні можливості раптового паралічу, такі як тромбоемболія аорти, вторинна до гіпертрофічної кардіоміопатії. Іншою причиною може бути медулярна лімфома, особливо у FeLV-позитивних котів. У деяких котів може, наприклад, бути стиснення нервів, що викликає йогоЦі пацієнти матимуть більш тонкі ознаки, які часто можуть залишатися непоміченими доглядальниками, в той час як інші можуть мати травму хребта і перестати ходити.

Які ще симптоми можуть спостерігатися у кота з паралічем задніх лап?

І. Б: Симптоми залежать від основної причини. Наприклад, якщо причиною є тромбоемболія аорти, вторинна по відношенню до гіпертрофічної кардіоміопатії, найпоширенішими симптомами є гучний вокалізм через інтенсивний різкий біль, що супроводжується блювотою, прискореним диханням, утрудненим диханням, кашлем, втратою апетиту і зневірою. У таких котів часто розвивається параліч задніх лап, втрата тонусу.стегнової кістки та зниження температури в задніх кінцівках через тромбоемболію, що порушує весь кровообіг. Може виникнути непритомність або раптова смерть тварини. Якщо причиною є травма хребта, може виникнути болюча болючість.

Чи існує лікування для кота, який страждає від раптового паралічу задньої кінцівки?

І. Б: Лікування існує, і воно варіюється в залежності від основної причини. Лікування тромбоемболії полягає в негайній судинній хірургії - зазвичай, коли діагноз поставлений, хірургічна процедура проводиться протягом 6 годин після події, і є шанс, що пацієнт знову буде ходити. Діагноз в цьому випадку зазвичай ставиться на основі клінічного аналізу тварини і знаходженнятромб, який часто можна побачити за допомогою ультразвуку. Пам'ятайте, що слід провести ехокардіографію, щоб оцінити, чи є ще тромби чи ні. Також можуть бути призначені ліки, які запобігають утворенню тромбів. Крім того, підтримується знеболювальне лікування.

Як можна запобігти раптовому паралічу задньої кінцівки?

Ю.Б: Профілактика можлива шляхом проведення того, що ми називаємо профілактичною медициною і обстеженням котячого пацієнта. Кота слід відвести до ветеринара для планового огляду, фізичного, клінічного та лабораторного обстеження. Обов'язковими є візуалізаційні тести, які можуть оцінити стан серця, такі як ехокардіограма та електрокардіограма. Візуалізаційні тести, такі як рентген і КТ, а також аналізи крові.Коли ми можемо поставити діагноз на ранніх стадіях, ми можемо правильно лікувати і продовжити життя пацієнта, завжди з любов'ю і повагою ставлячись до життя кошенят.