Ви коли-небудь чули про вестибулярний синдром собак? Це неврологічний розлад, який впливає на просторову орієнтацію і рівновагу собак, і може бути викликаний травмами, інфекціями, судинними захворюваннями і навіть простим собачим отитом. Ознаки вестибулярного синдрому у собак зазвичай не залишаються непоміченими, в основному тому, що це те, що залишає тварину неврівноваженою, при ходьбіхиткість і відсутність просторової орієнтації.

Але, зрештою, що характеризує цю неврологічну проблему? Чи потрібен собаці особливий догляд і чи може він одужати від цього стану? Які симптоми собачого вестибулярного синдрому потребують уваги? Щоб дізнатися все про цей стан, ми поспілкувалися з ветеринаром Роберто Сікейрою, який спеціалізується на неврології дрібних тварин. Дивіться, що він розповів нам нижче!

Що таке вестибулярний апарат собаки?

Перш ніж дізнатися, що саме таке вестибулярний синдром, необхідно зрозуміти вестибулярну систему та її функцію в цілому. Розташована в нервовій системі собаки, Роберто вказує, що вестибулярна система обмежена двома шляхами: периферичним та центральним. "Периферичні шляхи обмежені набором структур, розташованих у середньому та внутрішньому вусі, а центральні шляхи - целокалізується переважно в стовбурі мозку та каудальній ділянці мозочка".

А для чого взагалі потрібна ця система? Експерт пояснює: "Вестибулярна система виконує важливу функцію підтримки нормального просторового положення очей, голови, тулуба і кінцівок відносно гравітаційного поля, навіть при зміні обертального і лінійного прискорення або нахилу тіла". Іншими словами, загалом вестибулярна система служить для орієнтації собак відносно положення тіла.Він контролює простір і гравітацію, а також відповідає за рівновагу собаки.

Вестибулярний синдром у собак: розуміємо, що це таке і як розвивається проблема

Як випливає з назви, собачий вестибулярний синдром відноситься до набору клінічних ознак або захворювань, які впливають на вестибулярну систему і, отже, впливають на підтримку рівноваги і нормальну орієнтацію людини. Стан може мати різні супутні причини, або може проявлятися з невідомих причин. У цьому другому випадку він називається вестибулярним синдромомсобача ідіопатія.

"Вестибулярний синдром у собак - це симптом або ділянка периферичної або центральної нервової системи, уражена хворобою або патологією. Серед них найчастіше зустрічаються середній/внутрішній отит та ідіопатичний вестибулярний синдром собак - тобто без визначеної причини - при периферичному вестибулярному синдромі; а також новоутворення, запальні/інфекційні захворювання, дефіцит тіаміну,судинні, травматичні та токсичні стани при центральному вестибулярному синдромі. Ця неврологічна дисфункція спостерігається відносно часто в клініці дрібних тварин і може мати генетичне або негенетичне походження".

Вестибулярний синдром і лабіринтит у собак: який зв'язок між цими двома станами?

Як і у людей, у собак буває лабіринтит, і часто його ознаки плутають з собачим вестибулярним синдромом, але це не обов'язково одне і те ж. За словами невролога, є логіка пов'язувати один стан з іншим, але можна спостерігати і відмінності: "Ми можемо пов'язати периферичний вестибулярний синдром з лабіринтитом через те, щоРізниця полягає в тому, що вестибулярний синдром - це синдром, який охоплює периферичний і центральний відділ, тоді як лабіринтит зачіпає тільки область внутрішнього вуха периферичної вестибулярної системи".

Собачий вестибулярний синдром: симптоми, на які слід звернути увагу

Оскільки це неврологічна проблема у собак, яка суттєво впливає на рівновагу тварини, власники незабаром помічають деякі зміни в поведінці собаки, які вказують на те, що з вихованцем щось не так. У таких випадках можна помітити хитання, відхилення голови від нормальної осі в нахиленому положенні і навіть тремтіння. Отже, якщо у вашого цуценяти з'явилася тенденція до тремтіння, вам слід звернути на це увагу.голова повернута набік і здається дезорієнтованою при ходьбі по будинку, варто звернути на нього додаткову увагу.

Щоб було зрозуміло, основні симптоми, які пов'язані з вестибулярним синдромом у собак, такі:

• Нахил голови
• Ністагм (мимовільний рух очей, який може бути горизонтальним, вертикальним або обертальним)
• Косоокість
• Вестибулярна атаксія (втрата рівноваги, що може призвести до запаморочення та нудоти)
• Синдром Хорнера (опущення повік)
• Лицьовий параліч
• Пропріоцептивний дефіцит
• Сонливість
• Зміни мозочка

Роберто каже, що один із способів відрізнити периферичний та центральний вестибулярний синдром собаки - це симптоми, які спостерігаються при кожному стані. У той час як деякі прояви є більш поширеними при периферичному синдромі - такі як нудота, падіння та перекочування - інші більш присутні при центральному вестибулярному синдромі - такі як сонливість, змінений психічний стан та ознаки...мозочок (ділянка мозку, що відповідає за підтримання рівноваги та постави, контроль м'язового тонусу, коригування рухів тіла та моторне навчання).

У будь-якому випадку, медичне обстеження має важливе значення в цей час, оскільки тільки кваліфікований фахівець, бажано спеціаліст у галузі ветеринарної неврології, може правильно діагностувати стан пацієнта.

Як діагностується собачий вестибулярний синдром?

При будь-якій підозрі на неврологічну проблему у собаки, незалежно від того, вестибулярний це синдром чи ні, рекомендується якомога швидше звернутися за медичною допомогою. Чим раніше буде виявлено захворювання, тим кращий прогноз. "Діагноз ставиться за допомогою неврологічного фізикального огляду, детального анамнезу, а також додаткових тестів і нейровізуалізації, наприклад, нейровізуалізації:

• Аналіз крові у собак (гемограма)
• Біохімічне дослідження
• Серології
• ПЛР
• Аналізи на гормони
• Аналіз спинномозкової рідини
• Отоскопія
• Рентгенографія
• Комп'ютерна томографія
• Магнітно-резонансна томографія"

Саме проаналізувавши цей набір аналізів, невролог зможе визначити діагноз і вказати найкращий спосіб вирішення проблеми.

Чи можна вилікувати собачий вестибулярний синдром?

Так, можна лікувати цей тип неврологічних проблем. У цих випадках собаці потрібно визначити первинну причину, щоб результат був ефективним. Тобто, якщо причиною є собачий отит, показані ліки будуть відповідати лікуванню отиту, наприклад, антибіотики або протизапальні засоби. З іншого боку, також можливе паліативне лікування, яке спрямоване насимптоми, щоб уникнути можливого дискомфорту у вашого улюбленця.

Роберто каже: "Лікування пов'язане з первинною причиною, але ми можемо включити базове лікування, яке ми можемо використовувати при будь-якій причині, щоб поліпшити найбільш дратівливі для собаки ознаки, наприклад, використання блокаторів кальцієвих каналів або антихолінергічних препаратів, щоб зменшити запаморочення і блювоту".

Навіть знаючи це, варто зазначити, що не варто займатися самолікуванням. Навіть якщо наміри добрі, таке ставлення може нашкодити вашому чотирилапому другу замість того, щоб допомогти йому. Щоб забезпечити хороше одужання собаки, важливо дотримуватися всіх рекомендацій, наданих ветеринаром, якому ви довіряєте.

Ще одним важливим моментом є те, що у випадку собачого ідіопатичного вестибулярного синдрому зазвичай рекомендується лише базове лікування, оскільки неможливо виявити причину проблеми. Симптоми навіть зазвичай регресують самостійно, тому єдиним застережним заходом має бути запобігання надмірному рухові собаки, поки симптоми дуже виражені.

Чи можна запобігти вестибулярному синдрому у собак?

Це поширене питання серед батьків домашніх тварин, і головна порада - бути обережними з основними захворюваннями, запобігаючи їм (що, відповідно, є способом профілактики собачого вестибулярного синдрому). "Ідеальний варіант - уникнути основної причини. Наприклад, основними причинами периферичного вестибулярного синдрому є середній або внутрішній отит, тому важливо проявляти особливу обережність при цьому типі проблеми".

У цьому сенсі варто згадати, що вуха собаки потребують уваги, щоб не було локального запалення. Опікун повинен регулярно чистити вуха собаки спеціальними засобами для собак, які призначені фахівцем. Також важливо періодично проводити огляд, щоб переконатися, що зі здоров'ям вашого улюбленця все гаразд.

Крім того, ветеринар додає: "Щоразу, коли ви спостерігаєте будь-які симптоми, пов'язані з неврологічними проблемами, звертайтеся до ветеринара-невролога, адже коли вестибулярні синдроми - чи будь-яке інше захворювання - діагностуються швидко, рано і на ранній стадії, їх набагато легше успішно вилікувати, порівняно із запущеними захворюваннями".